| вхи́бити1 – дієслово доконаного виду | ||
| (схибити) | ||
| Інфінітив | вхи́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вхи́бмо | |
| 2 особа | вхиб | вхи́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вхи́блю | вхи́бимо, вхи́бим |
| 2 особа | вхи́биш | вхи́бите |
| 3 особа | вхи́бить | вхи́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вхи́бив | вхи́били |
| жін.р. | вхи́била | |
| сер.р. | вхи́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вхи́бивши | ||