| відва́житися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відва́житися, відва́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відва́жмося, відва́жмось | |
| 2 особа | відва́жся | відва́жтеся, відва́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відва́жуся, відва́жусь | відва́жимося, відва́жимось, відва́жимся |
| 2 особа | відва́жишся | відва́житеся, відва́житесь |
| 3 особа | відва́житься | відва́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відва́жився, відва́живсь | відва́жилися, відва́жились |
| жін.р. | відва́жилася, відва́жилась | |
| сер.р. | відва́жилося, відва́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відва́жившись | ||