віддільни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віддільни́й | віддільна́ | віддільне́ | віддільні́ |
родовий | віддільно́го | віддільно́ї | віддільно́го | віддільни́х |
давальний | віддільно́му | віддільні́й | віддільно́му | віддільни́м |
знахідний | віддільни́й | віддільну́ | віддільне́ | віддільні́ |
орудний | віддільни́м | віддільно́ю | віддільни́м | віддільни́ми |
місцевий | на/у віддільно́му, віддільні́м | на/у віддільні́й | на/у віддільно́му, віддільні́м | на/у віддільни́х |