| відлеті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відлеті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відлеті́мо, відлеті́м | |
| 2 особа | відлети́ | відлеті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відлечу́ | відлетимо́, відлети́м |
| 2 особа | відлети́ш | відлетите́ |
| 3 особа | відлети́ть | відлетя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відлеті́в | відлеті́ли |
| жін.р. | відлеті́ла | |
| сер.р. | відлеті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| відлеті́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відлеті́вши | ||