відосо́блений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відосо́блений | відосо́блена | відосо́блене | відосо́блені |
родовий | відосо́бленого | відосо́бленої | відосо́бленого | відосо́блених |
давальний | відосо́бленому | відосо́бленій | відосо́бленому | відосо́бленим |
знахідний | відосо́блений, відосо́бленого | відосо́блену | відосо́блене | відосо́блені, відосо́блених |
орудний | відосо́бленим | відосо́бленою | відосо́бленим | відосо́бленими |
місцевий | на/у відосо́бленому, відосо́бленім | на/у відосо́бленій | на/у відосо́бленому, відосо́бленім | на/у відосо́блених |
[рідко] |