відполіро́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відполіро́ваний | відполіро́вана | відполіро́ване | відполіро́вані |
родовий | відполіро́ваного | відполіро́ваної | відполіро́ваного | відполіро́ваних |
давальний | відполіро́ваному | відполіро́ваній | відполіро́ваному | відполіро́ваним |
знахідний | відполіро́ваний | відполіро́вану | відполіро́ване | відполіро́вані |
орудний | відполіро́ваним | відполіро́ваною | відполіро́ваним | відполіро́ваними |
місцевий | на/у відполіро́ваному, відполіро́ванім | на/у відполіро́ваній | на/у відполіро́ваному, відполіро́ванім | на/у відполіро́ваних |