відря́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відря́дний | відря́дна | відря́дне | відря́дні |
родовий | відря́дного | відря́дної | відря́дного | відря́дних |
давальний | відря́дному | відря́дній | відря́дному | відря́дним |
знахідний | відря́дний | відря́дну | відря́дне | відря́дні |
орудний | відря́дним | відря́дною | відря́дним | відря́дними |
місцевий | на/у відря́дному, відря́днім | на/у відря́дній | на/у відря́дному, відря́днім | на/у відря́дних |