| відсті́буватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | відсті́буватися, відсті́буватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсті́буймося, відсті́буймось | |
| 2 особа | відсті́буйся, відсті́буйсь | відсті́буйтеся, відсті́буйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсті́буватимуся, відсті́буватимусь | відсті́буватимемося, відсті́буватимемось, відсті́буватимемся |
| 2 особа | відсті́буватимешся | відсті́буватиметеся, відсті́буватиметесь |
| 3 особа | відсті́буватиметься | відсті́буватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсті́буюся, відсті́буюсь | відсті́буємося, відсті́буємось, відсті́буємся |
| 2 особа | відсті́буєшся | відсті́буєтеся, відсті́буєтесь |
| 3 особа | відсті́бується | відсті́буються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсті́буючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсті́бувався, відсті́бувавсь | відсті́бувалися, відсті́бувались |
| жін. р. | відсті́бувалася, відсті́бувалась | |
| сер. р. | відсті́бувалося, відсті́бувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсті́бувавшись | ||