| Віле́нин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Віле́нин | Віле́нина | Віле́нине | Віле́нині |
| родовий | Віле́ниного | Віле́ниної | Віле́ниного | Віле́ниних |
| давальний | Віле́ниному | Віле́ниній | Віле́ниному | Віле́ниним |
| знахідний | Віле́нин, Віле́ниного | Віле́нину | Віле́нине | Віле́нині, Віле́ниних |
| орудний | Віле́ниним | Віле́ниною | Віле́ниним | Віле́ниними |
| місцевий | на/у Віле́ниному, Віле́нинім | на/у Віле́ниній | на/у Віле́ниному, Віле́нинім | на/у Віле́ниних |