віршови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віршови́й | віршова́ | віршове́ | віршові́ |
родовий | віршово́го | віршово́ї | віршово́го | віршови́х |
давальний | віршово́му | віршові́й | віршово́му | віршови́м |
знахідний | віршови́й | віршову́ | віршове́ | віршові́ |
орудний | віршови́м | віршово́ю | віршови́м | віршови́ми |
місцевий | на/у віршово́му, віршові́м | на/у віршові́й | на/у віршово́му, віршові́м | на/у віршови́х |