вітрогі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вітрогі́нний | вітрогі́нна | вітрогі́нне | вітрогі́нні |
родовий | вітрогі́нного | вітрогі́нної | вітрогі́нного | вітрогі́нних |
давальний | вітрогі́нному | вітрогі́нній | вітрогі́нному | вітрогі́нним |
знахідний | вітрогі́нний, вітрогі́нного | вітрогі́нну | вітрогі́нне | вітрогі́нні, вітрогі́нних |
орудний | вітрогі́нним | вітрогі́нною | вітрогі́нним | вітрогі́нними |
місцевий | на/у вітрогі́нному, вітрогі́ннім | на/у вітрогі́нній | на/у вітрогі́нному, вітрогі́ннім | на/у вітрогі́нних |