| ві́ятися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ві́ятися, ві́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ві́ймося, ві́ймось | |
| 2 особа | ві́йся, війсь | ві́йтеся, ві́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́ятимуся, ві́ятимусь | ві́ятимемося, ві́ятимемось, ві́ятимемся |
| 2 особа | ві́ятимешся | ві́ятиметеся, ві́ятиметесь |
| 3 особа | ві́ятиметься | ві́ятимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́юся, ві́юсь | ві́ємося, ві́ємось, ві́ємся |
| 2 особа | ві́єшся | ві́єтеся, ві́єтесь |
| 3 особа | ві́ється | ві́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ві́явся, ві́явсь | ві́ялися, ві́ялись |
| жін. р. | ві́ялася, ві́ялась | |
| сер. р. | ві́ялося, ві́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́явшись | ||