германізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | германізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | германізу́ймо | |
2 особа | германізу́й | германізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | германізува́тиму | германізува́тимемо, германізува́тимем |
2 особа | германізува́тимеш | германізува́тимете |
3 особа | германізува́тиме | германізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | германізу́ю | германізу́ємо, германізу́єм |
2 особа | германізу́єш | германізу́єте |
3 особа | германізу́є | германізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
германізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | германізува́в | германізува́ли |
жін. р. | германізува́ла | |
сер. р. | германізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
германізо́ваний | ||
Безособова форма | ||
германізо́вано | ||
Дієприслівник | ||
германізува́вши |