| ги́рявий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ги́рявий | ги́рява | ги́ряве | ги́ряві |
| родовий | ги́рявого | ги́рявої | ги́рявого | ги́рявих |
| давальний | ги́рявому | ги́рявій | ги́рявому | ги́рявим |
| знахідний | ги́рявий, ги́рявого | ги́ряву | ги́ряве | ги́ряві, ги́рявих |
| орудний | ги́рявим | ги́рявою | ги́рявим | ги́рявими |
| місцевий | на/у ги́рявому, ги́рявім | на/у ги́рявій | на/у ги́рявому, ги́рявім | на/у ги́рявих |
| [діал.] | ||||