| глянцюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глянцюва́тий | глянцюва́та | глянцюва́те | глянцюва́ті |
| родовий | глянцюва́того | глянцюва́тої | глянцюва́того | глянцюва́тих |
| давальний | глянцюва́тому | глянцюва́тій | глянцюва́тому | глянцюва́тим |
| знахідний | глянцюва́тий | глянцюва́ту | глянцюва́те | глянцюва́ті |
| орудний | глянцюва́тим | глянцюва́тою | глянцюва́тим | глянцюва́тими |
| місцевий | на/у глянцюва́тому, глянцюва́тім | на/у глянцюва́тій | на/у глянцюва́тому, глянцюва́тім | на/у глянцюва́тих |