го́йний1 – прикметник | ||||
(цілющий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | го́йний | го́йна | го́йне | го́йні |
родовий | го́йного | го́йної | го́йного | го́йних |
давальний | го́йному | го́йній | го́йному | го́йним |
знахідний | го́йний | го́йну | го́йне | го́йні |
орудний | го́йним | го́йною | го́йним | го́йними |
місцевий | на/у го́йному, го́йнім | на/у го́йній | на/у го́йному, го́йнім | на/у го́йних |