голе́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(риба) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | голе́ць | гольці́ |
родовий | гольця́ | гольці́в |
давальний | гольцю́, гольце́ві | гольця́м |
знахідний | гольця́ | гольці́, гольці́в |
орудний | гольце́м | гольця́ми |
місцевий | на/у гольці́, гольце́ві, гольцю́ | на/у гольця́х |
кличний | гольцю́ | гольці́ |