головокру́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | головокру́тний | головокру́тна | головокру́тне | головокру́тні |
родовий | головокру́тного | головокру́тної | головокру́тного | головокру́тних |
давальний | головокру́тному | головокру́тній | головокру́тному | головокру́тним |
знахідний | головокру́тний | головокру́тну | головокру́тне | головокру́тні |
орудний | головокру́тним | головокру́тною | головокру́тним | головокру́тними |
місцевий | на/у головокру́тному, головокру́тнім | на/у головокру́тній | на/у головокру́тному, головокру́тнім | на/у головокру́тних |
[рідко] |