головоте́ство – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | головоте́ство | |
родовий | головоте́ства | |
давальний | головоте́ству | |
знахідний | головоте́ство | |
орудний | головоте́ством | |
місцевий | на/у головоте́стві | |
кличний | головоте́ство* | |
[зневажл.] |