гурткови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гурткови́й | гурткова́ | гурткове́ | гурткові́ |
родовий | гуртково́го | гуртково́ї | гуртково́го | гурткови́х |
давальний | гуртково́му | гурткові́й | гуртково́му | гурткови́м |
знахідний | гурткови́й, гуртково́го | гурткову́ | гурткове́ | гурткові́, гурткови́х |
орудний | гурткови́м | гуртково́ю | гурткови́м | гурткови́ми |
місцевий | на/у гуртково́му, гурткові́м | на/у гурткові́й | на/у гуртково́му, гурткові́м | на/у гурткови́х |