гуртівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | гуртівни́к | гуртівники́ |
родовий | гуртівника́ | гуртівникі́в |
давальний | гуртівнико́ві, гуртівнику́ | гуртівника́м |
знахідний | гуртівника́ | гуртівникі́в |
орудний | гуртівнико́м | гуртівника́ми |
місцевий | на/у гуртівнико́ві, гуртівнику́ | на/у гуртівника́х |
кличний | гуртівнику́ | гуртівники́ |