гібридизаці́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гібридизаці́йний | гібридизаці́йна | гібридизаці́йне | гібридизаці́йні |
родовий | гібридизаці́йного | гібридизаці́йної | гібридизаці́йного | гібридизаці́йних |
давальний | гібридизаці́йному | гібридизаці́йній | гібридизаці́йному | гібридизаці́йним |
знахідний | гібридизаці́йний | гібридизаці́йну | гібридизаці́йне | гібридизаці́йні |
орудний | гібридизаці́йним | гібридизаці́йною | гібридизаці́йним | гібридизаці́йними |
місцевий | на/у гібридизаці́йному, гібридизаці́йнім | на/у гібридизаці́йній | на/у гібридизаці́йному, гібридизаці́йнім | на/у гібридизаці́йних |