гібри́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гібри́дний | гібри́дна | гібри́дне | гібри́дні |
родовий | гібри́дного | гібри́дної | гібри́дного | гібри́дних |
давальний | гібри́дному | гібри́дній | гібри́дному | гібри́дним |
знахідний | гібри́дний, гібри́дного | гібри́дну | гібри́дне | гібри́дні, гібри́дних |
орудний | гібри́дним | гібри́дною | гібри́дним | гібри́дними |
місцевий | на/у гібри́дному, гібри́днім | на/у гібри́дній | на/у гібри́дному, гібри́днім | на/у гібри́дних |