| гільце́ – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | гільце́ | гі́льця |
| родовий | гільця́ | гі́лець |
| давальний | гільцю́ | гі́льцям |
| знахідний | гільце́ | гі́льця |
| орудний | гільце́м | гі́льцями |
| місцевий | на/у гільці́, гільцю́ | на/у гі́льцях |
| кличний | гільце́* | гі́льця* |
| * Але: два, три, чотири гільця́ |