| двірни́к1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (про людину) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | двірни́к | двірники́ |
| родовий | двірника́ | двірникі́в |
| давальний | двірнико́ві, двірнику́ | двірника́м |
| знахідний | двірника́ | двірникі́в |
| орудний | двірнико́м | двірника́ми |
| місцевий | на/у двірнико́ві, двірнику́ | на/у двірника́х |
| кличний | двірнику́ | двірники́ |
| [розм.] |