| деканонізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | деканонізо́ваний | деканонізо́вана | деканонізо́ване | деканонізо́вані |
| родовий | деканонізо́ваного | деканонізо́ваної | деканонізо́ваного | деканонізо́ваних |
| давальний | деканонізо́ваному | деканонізо́ваній | деканонізо́ваному | деканонізо́ваним |
| знахідний | деканонізо́ваний, деканонізо́ваного | деканонізо́вану | деканонізо́ване | деканонізо́вані, деканонізо́ваних |
| орудний | деканонізо́ваним | деканонізо́ваною | деканонізо́ваним | деканонізо́ваними |
| місцевий | на/у деканонізо́ваному, деканонізо́ванім | на/у деканонізо́ваній | на/у деканонізо́ваному, деканонізо́ванім | на/у деканонізо́ваних |