| деканонізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | деканонізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | деканонізу́ймо | |
| 2 особа | деканонізу́й | деканонізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | деканонізува́тиму | деканонізува́тимемо, деканонізува́тимем |
| 2 особа | деканонізува́тимеш | деканонізува́тимете |
| 3 особа | деканонізува́тиме | деканонізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | деканонізу́ю | деканонізу́ємо, деканонізу́єм |
| 2 особа | деканонізу́єш | деканонізу́єте |
| 3 особа | деканонізу́є | деканонізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| деканонізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | деканонізува́в | деканонізува́ли |
| жін. р. | деканонізува́ла | |
| сер. р. | деканонізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| деканонізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| деканонізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| деканонізува́вши | ||