дивоцві́т – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | дивоцві́т | дивоцві́ти |
родовий | дивоцві́ту | дивоцві́тів |
давальний | дивоцві́ту, дивоцві́тові | дивоцві́там |
знахідний | дивоцві́т | дивоцві́ти |
орудний | дивоцві́том | дивоцві́тами |
місцевий | на/у дивоцві́ті | на/у дивоцві́тах |
кличний | дивоцві́те* | дивоцві́ти* |
[у множині вживається рідко] |