| дові́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дові́рливий | дові́рлива | дові́рливе | дові́рливі |
| родовий | дові́рливого | дові́рливої | дові́рливого | дові́рливих |
| давальний | дові́рливому | дові́рливій | дові́рливому | дові́рливим |
| знахідний | дові́рливий, дові́рливого | дові́рливу | дові́рливе | дові́рливі, дові́рливих |
| орудний | дові́рливим | дові́рливою | дові́рливим | дові́рливими |
| місцевий | на/у дові́рливому, дові́рливім | на/у дові́рливій | на/у дові́рливому, дові́рливім | на/у дові́рливих |