| дозво́лити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | дозво́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | дозво́льмо | |
| 2 особа | дозво́ль | дозво́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | дозво́лю | дозво́лимо, дозво́лим |
| 2 особа | дозво́лиш | дозво́лите |
| 3 особа | дозво́лить | дозво́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | дозво́лив | дозво́лили |
| жін.р. | дозво́лила | |
| сер.р. | дозво́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| дозво́лений | ||
| Безособова форма | ||
| дозво́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| дозво́ливши | ||