| докона́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (здійснитися) | ||
| Інфінітив | докона́тися, докона́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | докона́ється | докона́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | докона́вся, докона́всь | докона́лися, докона́лись |
| жін.р. | докона́лася, докона́лась | |
| сер.р. | докона́лося, докона́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| докона́вшись | ||