| дорива́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (рватися до кінця) | ||
| Інфінітив | дорива́тися, дорива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дорива́тиметься | дорива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | дорива́ється | дорива́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| дорива́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | дорива́вся, дорива́всь | дорива́лися, дорива́лись |
| жін. р. | дорива́лася, дорива́лась | |
| сер. р. | дорива́лося, дорива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| дорива́вшись | ||
| [розм.] | ||