ду́наєцький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ду́наєцький | ду́наєцька | ду́наєцьке | ду́наєцькі |
родовий | ду́наєцького | ду́наєцької | ду́наєцького | ду́наєцьких |
давальний | ду́наєцькому | ду́наєцькій | ду́наєцькому | ду́наєцьким |
знахідний | ду́наєцький, ду́наєцького | ду́наєцьку | ду́наєцьке | ду́наєцькі, ду́наєцьких |
орудний | ду́наєцьким | ду́наєцькою | ду́наєцьким | ду́наєцькими |
місцевий | на/у ду́наєцькому, ду́наєцькім | на/у ду́наєцькій | на/у ду́наєцькому, ду́наєцькім | на/у ду́наєцьких |