ду́шний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ду́шний | ду́шна | ду́шне | ду́шні |
родовий | ду́шного | ду́шної | ду́шного | ду́шних |
давальний | ду́шному | ду́шній | ду́шному | ду́шним |
знахідний | ду́шний, ду́шного | ду́шну | ду́шне | ду́шні, ду́шних |
орудний | ду́шним | ду́шною | ду́шним | ду́шними |
місцевий | на/у ду́шному, ду́шнім | на/у ду́шній | на/у ду́шному, ду́шнім | на/у ду́шних |