душови́й1 – прикметник | ||||
(який припадає на душу) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | душови́й | душова́ | душове́ | душові́ |
родовий | душово́го | душово́ї | душово́го | душови́х |
давальний | душово́му | душові́й | душово́му | душови́м |
знахідний | душови́й, душово́го | душову́ | душове́ | душові́, душови́х |
орудний | душови́м | душово́ю | душови́м | душови́ми |
місцевий | на/у душово́му, душові́м | на/у душові́й | на/у душово́му, душові́м | на/у душови́х |
[рідко] |