діагностува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | діагностува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | діагносту́ймо | |
2 особа | діагносту́й | діагносту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | діагностува́тиму | діагностува́тимемо, діагностува́тимем |
2 особа | діагностува́тимеш | діагностува́тимете |
3 особа | діагностува́тиме | діагностува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | діагносту́ю | діагносту́ємо, діагносту́єм |
2 особа | діагносту́єш | діагносту́єте |
3 особа | діагносту́є | діагносту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
діагносту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | діагностува́в | діагностува́ли |
жін. р. | діагностува́ла | |
сер. р. | діагностува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
діагносто́ваний | ||
Безособова форма | ||
діагносто́вано | ||
Дієприслівник | ||
діагностува́вши |