дірча́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | дірча́вий | дірча́ва | дірча́ве | дірча́ві |
родовий | дірча́вого | дірча́вої | дірча́вого | дірча́вих |
давальний | дірча́вому | дірча́вій | дірча́вому | дірча́вим |
знахідний | дірча́вий, дірча́вого | дірча́ву | дірча́ве | дірча́ві, дірча́вих |
орудний | дірча́вим | дірча́вою | дірча́вим | дірча́вими |
місцевий | на/у дірча́вому, дірча́вім | на/у дірча́вій | на/у дірча́вому, дірча́вім | на/у дірча́вих |