>
евгено́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | евгено́льний | евгено́льна | евгено́льне | евгено́льні |
родовий | евгено́льного | евгено́льної | евгено́льного | евгено́льних |
давальний | евгено́льному | евгено́льній | евгено́льному | евгено́льним |
знахідний | евгено́льний | евгено́льну | евгено́льне | евгено́льні |
орудний | евгено́льним | евгено́льною | евгено́льним | евгено́льними |
місцевий | на/в евгено́льному, евгено́льнім | на/в евгено́льній | на/в евгено́льному, евгено́льнім | на/в евгено́льних |