>
евфоні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | евфоні́чний | евфоні́чна | евфоні́чне | евфоні́чні |
родовий | евфоні́чного | евфоні́чної | евфоні́чного | евфоні́чних |
давальний | евфоні́чному | евфоні́чній | евфоні́чному | евфоні́чним |
знахідний | евфоні́чний | евфоні́чну | евфоні́чне | евфоні́чні |
орудний | евфоні́чним | евфоні́чною | евфоні́чним | евфоні́чними |
місцевий | на/в евфоні́чному, евфоні́чнім | на/в евфоні́чній | на/в евфоні́чному, евфоні́чнім | на/в евфоні́чних |