>
Еде́м – іменник чоловічого роду | ||
(місце блаженного існування Адама та Єви; рай) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | Еде́м | |
родовий | Еде́му | |
давальний | Еде́му, Еде́мові | |
знахідний | Еде́м | |
орудний | Еде́мом | |
місцевий | на/в Еде́мі, по Еде́му | |
кличний | Еде́ме* |