>
| Е́льзин – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | Е́льзин | Е́льзина | Е́льзине | Е́льзині |
| родовий | Е́льзиного | Е́льзиної | Е́льзиного | Е́льзиних |
| давальний | Е́льзиному | Е́льзиній | Е́льзиному | Е́льзиним |
| знахідний | Е́льзин, Е́льзиного | Е́льзину | Е́льзине | Е́льзині, Е́льзиних |
| орудний | Е́льзиним | Е́льзиною | Е́льзиним | Е́льзиними |
| місцевий | на/в Е́льзиному, Е́льзинім | на/в Е́льзиній | на/в Е́льзиному, Е́льзинім | на/в Е́льзиних |