>
емотиві́зм – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | емотиві́зм | |
родовий | емотиві́зму | |
давальний | емотиві́зму, емотиві́змові | |
знахідний | емотиві́зм | |
орудний | емотиві́змом | |
місцевий | на/в емотиві́змі, по емотиві́зму | |
кличний | емотиві́зме* |