жарови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | жарови́й | жарова́ | жарове́ | жарові́ |
родовий | жарово́го | жарово́ї | жарово́го | жарови́х |
давальний | жарово́му | жарові́й | жарово́му | жарови́м |
знахідний | жарови́й | жарову́ | жарове́ | жарові́ |
орудний | жарови́м | жарово́ю | жарови́м | жарови́ми |
місцевий | на/у жарово́му, жарові́м | на/у жарові́й | на/у жарово́му, жарові́м | на/у жарови́х |