| завальцьо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | завальцьо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завальцьо́вуймо | |
| 2 особа | завальцьо́вуй | завальцьо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завальцьо́вуватиму | завальцьо́вуватимемо, завальцьо́вуватимем |
| 2 особа | завальцьо́вуватимеш | завальцьо́вуватимете |
| 3 особа | завальцьо́вуватиме | завальцьо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завальцьо́вую | завальцьо́вуємо, завальцьо́вуєм |
| 2 особа | завальцьо́вуєш | завальцьо́вуєте |
| 3 особа | завальцьо́вує | завальцьо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| завальцьо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | завальцьо́вував | завальцьо́вували |
| жін. р. | завальцьо́вувала | |
| сер. р. | завальцьо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| завальцьо́вуваний | ||
| Безособова форма | ||
| завальцьо́вувано | ||
| Дієприслівник | ||
| завальцьо́вувавши | ||