закордо́н – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | закордо́н | |
родовий | закордо́ну | |
давальний | закордо́ну, закордо́нові | |
знахідний | закордо́н | |
орудний | закордо́ном | |
місцевий | на/у закордо́ні, по закордо́ну | |
кличний | закордо́не* | |
[розм.] |