| закури́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (запилити; закоптити; запалити) | ||
| Інфінітив | закури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | закурі́мо, закурі́м | |
| 2 особа | закури́ | закурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | закурю́ | заку́римо, заку́рим |
| 2 особа | заку́риш | заку́рите |
| 3 особа | заку́рить | заку́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | закури́в | закури́ли |
| жін.р. | закури́ла | |
| сер.р. | закури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заку́рений | ||
| Безособова форма | ||
| заку́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| закури́вши | ||