| закі́нчення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | закі́нчення | закі́нчення |
| родовий | закі́нчення | закі́нчень |
| давальний | закі́нченню | закі́нченням |
| знахідний | закі́нчення | закі́нчення |
| орудний | закі́нченням | закі́нченнями |
| місцевий | на/у закі́нченні, закі́нченню | на/у закі́нченнях |
| кличний | закі́нчення* | закі́нчення* |