закі́пчик – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | закі́пчик | закі́пчики |
родовий | закі́пчика | закі́пчиків |
давальний | закі́пчику, закі́пчикові | закі́пчикам |
знахідний | закі́пчик | закі́пчики |
орудний | закі́пчиком | закі́пчиками |
місцевий | на/у закі́пчику | на/у закі́пчиках |
кличний | закі́пчику* | закі́пчики* |
[діал.] |