| запали́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (підпалити; надихнути; викликати сяйво; пошкодити зерно; викликати запалення) | ||
| Інфінітив | запали́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | запалі́мо, запалі́м | |
| 2 особа | запали́ | запалі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | запалю́ | запа́лимо, запа́лим |
| 2 особа | запа́лиш | запа́лите |
| 3 особа | запа́лить | запа́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | запали́в | запали́ли |
| жін.р. | запали́ла | |
| сер.р. | запали́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| запа́лений | ||
| Безособова форма | ||
| запа́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| запали́вши | ||