запри́духа – іменник жіночого роду | ||
(дуже міцний тютюн) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | запри́духа | |
родовий | запри́духи | |
давальний | запри́дусі | |
знахідний | запри́духу | |
орудний | запри́духою | |
місцевий | на/у запри́дусі | |
кличний | запри́духо* | |
[розм.] |